Традиції, звичаї і звички іспанського народу

Іспанія - дивовижна країна з самобутньою культурою та унікальною історією, країна з багатовіковими традиціями та звичаями. Країна різнолика та різноманітна. У ній проживають представники різних національностей та культур. Кожне місто, кожна провінція і кожне, навіть найменше село, має свої особливі принади, цікаві стародавні традиції, оригінальні звичаї, говорять на різних діалектах, мають свою геральдику та незвичайну символіку.

Інша характерна особливість - підвищена емоційність у спілкуванні: активна жестикуляція, швидкий темп мовлення та її гучність, що зовсім пов′язане з проявом будь-якої агресії. Це просто їхня особливість спілкування.

Багато національних традицій Іспанії народилися як чисто релігійні, але згодом трансформувалися у веселі гуляння з піснями та танцями, проводяться тут щорічно, щомісяця та майже щодня. Так, наприклад, у кожному населеному пункті існує свій покровитель, на честь якого раз на рік влаштовується велике свято. Відповідно, цими днями закриті всі установи та магазини, а іспанці отримують додаткові вихідні дні.

Іспанці – народ темпераментний і галасливий, але також доброзичливий та відкритий. Деяких туристів може шокувати, наприклад, якщо іспанець запросто почне розмовляти з ним на вулиці і навіть "тикати" (особливо якщо людина вища за статусом та віком). Просто в іспанській мові поняття "ВИ" не існує.

Ще вони дуже галантні, серйозні, людяні та дуже люблять і цінують почуття гумору.

А ось схильність до запізнень це норма. Пунктуальність для іспанців тема болісна. Очевидно, що це не та риса, яку вони перш за все цінують у людині чи навіть за ділових відносин.
Іспанці люблять поговорити, через що часто ділові переговори "злегка" затягуються. Але це ненавмисно. Завжди беруться до уваги кілька хвилин "ввічливості" ("cortesía") при очікуванні зустрічі.

Однією з найцікавіших традицій є улюблене заняття.....двохгодинний відпочинок, післяобідній сон або, як його називають місцеві жителі, "сієста" Цей культурний звичай дотримуються абсолютно всіх, тому життя в країні в цей час завмирає. Вважається некультурним призначати ділові зустрічі цей час.

Окрім цієї традиції в Іспанії існує ще одна старовинна традиція – пасео – вечірня прогулянка містом з метою побачити друзів. Наслідком пасео є осіо – пуста розмова обов′язково на вулиці після прогулянки. Ці традиції налічують не одну сотню років. Їх дбайливо зберігають і дотримуються усі покоління.

Загалом більшу частину вільного часу іспанці проводять на вулиці. Іспанці люблять гуляти. Але прогулянка для них – особливий ритуал.

Інший значний обряд - відвідування бару. Для іспанців бар – храм спілкування.

Вони зустрічаються з друзями за партією у карти чи доміно. Ці зустрічі завжди супроводжуються типовими іспанськими закусками "tapas", футбольними матчами та веселою та доброзичливою бесідою з келихом вина чи пива. Якщо іспанець не відвідав бар, його зобов′язання на сьогоднішній день не виконано. Таким чином, бари стають епіцентрами суспільного життя. У будь-якому барі обов′язково є телевізор, яким ведуться транчляції футбольних матчів причому з перевищенням гучності. До такого шуму звикнути досить складно.

Ще один важливий факт: іспанці витрачають немислимі гроші на лотереї (більше, ніж інші європейці).

Дуже цікаво, що підлога в барі завжди посипана кісточками від оливок, недопалками, раковинами від мідій та серветками. Якщо Ви не виявите подібних "прикрас" у барі, то вважайте, що в нього не варто заходити або Ви не в Іспанії. Всі бари, які поважають себе, які користуються популярністю серед іспанців, завжди мають такі пам′ятки.

Пройти без черги в іспанців не вважається соромним. Однак ніколи Ви не зустрінете в транспорті літню людину - повага до старших тут високо цінується. Ввічливість проявляється ще й у такій звичці - притримати двері за людиною, що йде позаду, пропустити вперед жінку. Все це зрозуміле.

А ось у святах національні риси іспанців виявилися найяскравішими. Відомо, що іспанці не тільки люблять свята, а й вміють добре їх проводити. Існують національні свята, які відзначаються у всіх регіонах та областях країни – Різдво та Великдень (іспанці – народ глибоко релігійний!), День Конституції, дитяче свято Трьох Королів у січні; провінційні, які відзначають в окремих областях: наприклад, свято вогню у Валенсії, фестиваль "римляни та карфагеняни" у провінції Мурсія, "маври та християни" у провінції Аліканте, севільяна в Севільї тощо. Є і більш "містечкові" свята – місцеві, міські, сільські. Феєрії, карнавали та фестивалі всюди проходять барвисто та весело. Іноді їхнє святкування триває кілька днів чи тижнів. Такі дні офіційно неробочі.